Уклін тобі, моя праотча Земле,
Мій Кальнику - святий мій оберіг.
Тобі несу я свій уклін доземний
З усіх життєвих нелегких доріг.
До тебе йду на сповідь і на раду,
Здобуті лаври кидаю до ніг.
Ти цвіт для мене весняного саду,
І пісня неньки, й батьківський поріг.
Своїх пророків маєш й Прометеїв,
І оратаїв, й воїнів своїх.
Я лиш частинка є душі твоєї.
В моїх очах - краплина сліз твоїх.
Ти воскресаєш з забуття руїни,
І зеленієш житом навесні.
Ти слава й гордість рідної Вкраїни,
Перлина у Подільській стороні.
У сивині твоїй роки буремні,
Та слава предків розквітає знов.
Навіки будеш вільний й нескоренний,
Бо у нащадків б'є кoзацька кров...
Уклін тобі, моя праотча Земле,
Дитина-янгол в Бога на руках.
Мій Кальнику,уклін тобі доземний!
Ім'я твоє хай славиться в віках!
Тетяна
Моторна
Вінниччина,
Присоб’я, Кальник… Чарівний край: широкі поля, родючі
лани, солов’їні гаї, калинові луги, зелені байраки,
чарівні доли, ріки, верболіз… Здавна за ним закріпилась назва – Поділля (Сх.
Поділля) .
Сьогодні це не тільки чарівний куточок природи, а й великий культурний і
промислово-сільськогосподарський край. Це житниця України і її цукровий Донбас…
Ця частина території Вінницької області (Іллінецький район), що лежить на
Придніпровській височині та в пониззі Південного Бугу і р. Соб, відноситься до
району Середнього Подніпров’я – Центрально-Східного етнографічного регіону. Ця
територія входить до середньодніпровсько-західнобузької прабатьківщини слов’ян -
батьківщини нашої протоукраїнської мови. Тож не дивно, що саме тут разом з мовою
збереглись та з покоління в покоління передавались культурні пам’ятки давнини.
Мальовниче село Кальник, у минулому чимале місто, розкинулось на правому березі
прадавньої ріки Соб, лівої притоки красеня Придніпровської височини - Південного
Бугу. Весною воно потопає у квітучих вишневих садах, влітку дарує прохолоду та
достаток його мешканцям та гостям, восени пурпуром калинових лугів ніби підпирає
древні пагорби, де колись стояло старе та нове місто-кріпость (збереглись
залишки укріплень)… А чарівні краєвиди Кальника милують око щоденно, незалежно
від пори року…
Край Присоб’я, Кальник мають дивовижно цікаву та водночас багатостраждальну
історію. Ця древня земля дихає історією…Велике та героїчне минуле Кальника,
починаючи з літописів Величка та Грабянки, островами та островками рябіють
у безмежному просторі вітчизняної та зарубіжної хроніки, поважних літературних
виданнях та працях науковців і краєзнавців. Як свідчать різні джерела, це
територія найдавніших поселень людини: це батьківщина
скіфів-оратаїв, скіфський герос, перлина черняхівської та
трипільської культури... Чому? Бо тут чудово
поєднувався рівнинний рельєф з м’яким кліматом та неабияким багатством природи,
який довершувався живописними краєвидами. Територія подільського краю, як густою
сіткою, переплетена річками та річечками, такими необхідними для життя людини,
особливо в давні часи. А ріки – це рай.
Цей одвічний рай завжди приманював до себе тих, хто хотів поживитися його
природним багатством та надбанням працьовитих рук подолян.
Скільки загарбників та завойовників пройшло по цій многостраждальній землі.
Тож історія Кальника, як і всього Поділля та краю Присоб’я, сягає сивої давнини.
Вона багата та цікава значущими подіями і водночас скроплена трагічними
сторінками …
Кальник за козацької доби з 1648 до 1712 року був полковим містом, центром
історичного Кальницького козацького полку, значущої адміністративно -
територіальної та військової одиниці не лише Брацлавщини, а й Правобережної
України, який зіграв доленосну роль в її історії. Ним командували такі
сподвижники Богдана Хмельницького, як Іван Богун, Остафій Гоголь, Іван Сірко,
Іван Федоренко. На долю цього полку і його командирів випало чимало випробувань.
Цей легендарний полк та його полковники брали участь у всіх вирішальних битвах
за волю та незалежність України. І більшість великих боїв відбувалось саме в
межах Брацлавщини. Тож недарма Михайло Грушевський назвав її центром епохальних
баталій ...
... І не дивно, що саме тут, в краю козацької вольності,
ще за рік до проголошення незалежності нашої держави, відродився Кальницький
козацький полк у своєму історичному центрі – Кальнику...
Тут більше трьох з половиною століть стоїть курінь Івана Богуна. Він ніби
євшан-зілля оберігає цю землю від біди та лиха… Згодом до своєї «обителі» у «бронзі»
«повернувся» і славетний кальницький полковник Іван Богун…
…На Кальницькій землі жив та працював Іван Черняк (гілка роду Достоєвських)…професор Університету Св.Володимира у Києві Володимир Антонович, дядьки Михайла Грушевського Микола та Михайло Оппокови…
Тут деякий час жив та навчався в Кальницькій середній школі Володимир Буткевич - політичний і громадський діяч сучасності, один з кращих учених-правників світу, заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор,суддя Європейського Суду з прав людини у відставці, академік-засновник, Віце-Президент АН ВШ України…
Кальник – батьківщина видатного польського поета та громадського діяча Ярослава (Леона) Івашкевича…заслуженого лікаря УРСР Григорія Будкевича… легендарного месника, командира партизанського загону ім.Чапаєва Івана Калашника… відомого сучасного українського історика, фахівця у галузі історіографії, декабристознавця, краєзнавця-дослідника, доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії для гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Григорія Казьмирчука (два томи «Вибраних творів» вченого присвячених безпосередньо історії Кальника); подільського поета, краєзнавця-дослідника Віктора Сокола…
… Багате та широке розмаїття подій має і сучасний Кальник. Вони гармонійно
вписуються в його історію та традиції. Щиросердні працьовиті кальничани плекають
свою рідну землю, а ті, хто тут народився та виріс, і пішов у «великі світи» –
славлять праотчий дім і звеличують нашу державу своєю працею та піснею.
* * *
Ми, кальничани, маємо не тільки гордитись своїм рідним селом, а й берегти та
цінувати усе, що нам дала доля – народитись чи жити в Кальнику, нести у своєму
серці краплину його давньої культури, його дух та велич…
Велика кальницька
земля завжди щиро приймає своїх гостей. Завітайте сюди і Ви самі в цьому
переконаєтесь!
Тетяна Моторна, Тетяна Голубєва, Олена Голубєва
Copyright © 2009 designed by Golubeva Оlena